1. Вступна частина
1. Вступна частина
1. Вступна частина

1. Вступна частина

1.1. Про проєкт

Ми живемо в часи стрімких технологічних змін. Історія вчить, що ті країни, які першими їх опанують, адаптують до них устрій своєї економіки та соціального життя, — потім отримуватимуть дивіденди розвитку протягом усього технологічного циклу, що може тривати кілька десятиліть. До цього історичного моменту Україна підійшла не в оптимальній формі. Утім, у глобальній погоні за новітніми технологіями ми перебуваємо в однакових стартових умовах з рештою країн світу, бо, як і всі інші, спостерігаємо зародження технологічних проривів у режимі реального часу. Отже, маємо ненульові шанси бути серед переможців у цьому глобальному забігу. Щоб їх реалізувати, потрібно розуміти, куди, як та кому бігти. Ідея провести форсайт «Віртуальні активи в Україні — 2030» виникла саме як спроба сформувати таке розуміння на національному рівні. Форсайт «Віртуальні активи в Україні — 2030» — дослідження галузі (екосистеми) віртуальних активів в Україні, її місця та перспектив в українській економіці та на світовому ринку. Він проводився в березні-червні 2021 року й об’єднав широке коло експертів, серед яких підприємці, народні депутати, представники органів виконавчої влади, зокрема регуляторів, Міністерства цифрової трансформації України, правоохоронних органів тощо. Форсайт був проведений за ініціативи Міністерства цифрової трансформації України за підтримки швейцарського фонду INNOVABRIDGE в рамках виконання Швейцарсько-української програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що фінансується Урядом Швейцарії.

Мета форсайту

  1. Сформувати спільне бачення розвитку галузі (екосистеми) віртуальних активів в Україні з урахуванням інтересів різних стейкхолдерів та поглядів різних економічних шкіл.
  2. Розробити стратегію спільних дій для оптимізації траєкторії розвитку екосистеми.
  3. Створити спільноту як суб’єкта реалізації цієї стратегії на основі довіри та спільного бачення.

Дослідження проводилося за методологією форсайту (foresight), що об’єднує низку дослідницьких та управлінських заходів, спрямованих на прогнозування та конструювання майбутнього на основі поєднання об’єктивного аналізу та суб’єктивних передбачень. Форсайт не є суто науковою методологією, бо передусім має управлінську мету й відповідає не лише на питання «що буде?», а й «що нам робити?». Таким чином, він відверто спрямований на інтереси певних суб’єктів, у даному випадку — учасників екосистеми віртуальних активів.

image
👉

Важливе зауваження. У цьому звіті відображено не лише підсумки, а й перебіг дискусій, тож не всі викладені тут точки зору відображають позицію ініціаторів, замовників та модераторів форсайту.

Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації України з питань розвитку IT
У нашої країни з'явилася унікальна можливість стати одним із найпотужніших криптохабів у світовому просторі. Тому ми повинні діяти вкрай швидко, щоб встановити прогресивну модель регулювання інноваційного ринку та підтримувати конкурентоспроможність вітчизняної юрисдикції для роботи з новими класом активів. Керівництво держави має політичну волю розвивати сприятливий правовий ландшафт для роботи з віртуальними активами в Україні. Створено Міністерство цифрової трансформації, яке згідно зі своїм положенням формує політику у сфері обігу віртуальних активів. Водночас для того, аби віртуальні активи стали невід'ємною складовою цифрової економіки, необхідні як високий рівень залученості ключових стейкхолдерів, так і сприяння з боку інших регуляторів. Саме так виникла ініціатива форсайтного дослідження ринку віртуальних активів, головною метою якого є формування спільного вектору розвитку цієї екосистеми. Розроблена на форсайті дорожня карта розвитку повинна стати запорукою зростання нової високотехнологічної галузі економіки в Україні.

1.2. Коротко про головне

Учасники форсайту, що проводився у березні-червні 2021 року, виявили понад 60 найважливіших економічних, політичних, технологічних, соціальних, екологічних трендів, що формують майбутнє екосистеми віртуальних активів в Україні, визначили найважливіші з-поміж них, окреслили сценарний простір та описали сценарії, з’ясували фактори розвитку й гальмування сфери віртуальних активів, окреслили бажану роль держави та очікувані вигоди 5 для економіки, суспільства й довкілля, сформували спільне бачення бажаного майбутнього та стратегію спільних дій (дорожню карту), утворили робочі групи для втілення в життя дорожньої карти.

Ключовими трендами, що формують сценарний простір, було визначено, з одного боку, збільшення контролю над особистістю, з чого випливає обсяг прав і свобод, з іншого боку, токенізацію активів, що визначає розмір та статус ринку віртуальних активів. Ключова суперечність, що описує спектр особистих позицій учасників форсайту, — це баланс між свободою та безпекою. Десь між крайностями знаходиться точка компромісу, яка не може бути одноосібно встановлена державою в особі уряду чи регулятора. Ринкова спільнота має самостійно виробити підходи до оптимальної регуляції, а держава — закріпити цей компроміс та підтримувати правила гри. Природність, прозорість, інтеграція, конкурентоздатність — ось чотири ключові принципи, які повинні лягти в основу регуляції екосистеми віртуальних активів.

Учасники форсайту зауважили високий потенціал України у сфері віртуальних активів та поставили амбітну мету стати країною з найвищим рівнем інновацій у цій галузі, увійти в першу трійку країн за масштабом прийняття віртуальних активів та за легкістю ведення бізнесу в цій індустрії. Щоб реалізувати цей потенціал і досягти вказаної мети, було розроблено дорожню карту, в реалізації якої мають взяти участь усі головні стейкхолдери, зацікавлені в розвитку галузі віртуальних активів в Україні.

1.3. Подяки

Проведення цього форсайту стало можливим завдяки неоціненному внеску наступних установ

  • Міністерство цифрової трансформації України — команда Олександра Борнякова з розвитку віртуальних активів у складі: Юлія Пархоменко, Макс Дем’янюк, Лілія Тулупенко, Ігор Чебан, Макс Семенчук;
  • Посольство Швейцарської Конфедерації в Україні;
  • Фонд INNOVABRIDGE.

Висловлюємо вдячність спонсорам живих зустрічей:

  • криптобіржі Kuna.io, Михайлу Чобаняну;
  • криптогаманцю Trustee, Вадиму Груші;
  • криптобіржі Binance, Роману Проскуренку;
  • криптобіржі Whitebit, Володимиру Носову.
image

Ми вдячні всім понад 100 учасникам дослідження, а особливо 29 авторам яскравих цитат, що увійшли до цього звіту.

Дякуємо також

  • Євгену Килимнику, UNDP Acceleration Labs, за ідею проведення форсайту та консультації;
  • Миколі Довгому за внесок в розвиток криптоспільноти в Україні;
  • Олександру Гумірову за підтримку;
  • Клубу Кабінету Міністрів України за теплий прийом;
  • Анатолію Коноваленку за відеозвіт;
  • Валерії Паніній та Тарасу Шостаку за айдентику та дизайн підсумкової презентації;
  • “Best Events Catering” за смаколики.

Форсайт проведений командою у складі: Валерій Пекар, Тетяна Жданова, Євген Пестерніков, Любомир Шавалюк.

1.4. Словничок термінів форсайту

Форсайт — сукупність дослідницьких та управлінських заходів, спрямованих на прогнозування й конструювання майбутнього на основі поєднання об’єктивного аналізу та суб’єктивних передбачень.

Суб’єкт — замовник форсайту (реальний чи умовний), в інтересах якого проектується майбутнє.

Рамка — обмеження (часові, просторові, секторальні тощо), які визначають предмет форсайту, окреслюючи важливе, що береться до уваги, і відкидаючи решту.

Сценарії — можливі варіанти майбутнього, що мають суттєві розбіжності поміж собою, з точки зору суб’єкта форсайту.

Тренди — фактори внутрішніх і зовнішніх змін, які визначають відмінність майбутнього від теперішнього.

Інваріанти — тренди, які залишаються незмінними незалежно від управлінських рішень (синоніми: інваріантні тренди, невідворотні тренди).

Розтяжки — тренди, які призводять до різних сценаріїв (синонім: варіативні тренди).

Неминуче майбутнє — суперпозиція сценаріїв, що визначається інваріантами, тобто елементи майбутнього, що не залежать від управлінських рішень.

Можливе майбутнє — суперпозиція сценаріїв, що визначається всіма трендами, тобто всі можливі елементи майбутнього при всіх варіантах управлінських рішень.

Неможливе майбутнє — варіанти майбутнього, що суперечать інваріантам, тобто недосяжні, виходячи з невідворотних трендів.

Сценарні траєкторії — набори суб’єктних управлінських рішень, що призводять до реалізації певного сценарію всупереч іншим можливим сценаріям.

Джокери — непередбачувані події, що змінюють межі можливого й неможливого. Також відомі як «чорні лебеді».

Метафори — образні вислови, що характеризують сценарії.

1.5. Словничок термінів у сфері віртуальних активів

Віртуальний актив — особливий вид майна, який є цінністю в електронній формі, існує в системі обігу віртуальних активів та може знаходитись у цивільному обігу. Віртуальні активи можуть бути забезпеченими чи незабезпеченими.

Гаманець віртуального активу — програмне забезпечення або програмно-апаратний комплекс, який надає його користувачу інформацію про належні йому віртуальні активи та можливість розпоряджатися ними в системі обігу віртуальних активів.

Забезпечений віртуальний актив — віртуальний актив, який надає його власнику право вимоги щодо інших, крім самого віртуального активу, об’єктів цивільних прав.

Ключ віртуального активу — набір технічних засобів, реалізованих в системі обігу віртуальних активів, які дозволяють розпоряджатися віртуальним активом.

Незабезпечений віртуальний актив — віртуальний актив, який не надає його власнику будь-яких прав вимоги щодо інших об’єктів цивільних прав.

Постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів (див. також VASP) — суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють в інтересах третіх осіб один або декілька з наступних видів діяльності:

а) зберігання або адміністрування віртуальних активів або ключів віртуальних активів;

б) обмін віртуальних активів;

в) переказ віртуальних активів;

г) надання посередницьких послуг, пов'язаних з продажем чи пропозицією продажу віртуальних активів.

Ринок віртуальних активів — сукупність суб’єктів економічної діяльності у сфері віртуальних активів та правовідносин між ними щодо обігу віртуальних активів.

Система обігу віртуальних активів — програмний або програмно-апаратний комплекс обміну електронними даними, в якому забезпечується ідентифікація та обіг віртуальних активів.

Блокчейн — хронологічна колекція елементів даних, що називаються блоками, де кожен елемент унікальний і має конкретне посилання на попередній, яке забезпечує велику складність зміни та/або видалення елементів даних. (Визначення розроблене Сергієм Обушним, Романом Кравченком, Леонідом Хацкевичем, Сергієм Некрасовим, Артемом Францияном на основі аналізу значної кількості різноманітних визначень та опубліковане у журналі European scientific journal of Economic and Financial innovation.)

Система управління блокчейном — програмне забезпечення, яке зазвичай створюється за допомогою DLT та взаємодіє з кінцевими користувачами, програмами і самим блокчейном для управління даними таким способом, що уможливлює перевірку, є децентралізованим та забезпечує велику складність зміни та/або видалення даних. (Визначення розроблене тією ж групою авторів.)

Ґіґономіка (Gig-economy) — система трудових відносин, в якій переважають фріланс, тимчасове працевлаштування, робота за викликом та інші нетрадиційні робочі відносини, часто побудовані за допомогою новітніх технологій.

Ефір (Ether) — нативна криптовалюта блокчейну Ethereum.

Кастодіан (Custodian) — особа, що здійснює зберігання криптоактивів та приватних ключів сторонніх осіб.

Комплаєнс (Compliance) — відповідність будь-яким внутрішнім або зовнішнім вимогам або нормам.

Криптовалюта — цифровий актив, що емітується в публічних блокчейнах.

Майнінг (Mining) — діяльність із внесення транзакцій до публічних блокчейнів, яка може супроводжуватися емісією криптовалюти як винагороди за таку діяльність.

Майнер (Miner) — особа, що здійснює майнінг, або прилад та/або програмне забезпечення, що використовується для майнінгу.

Смарт-контракт — алгоритм, який записаний у публічний блокчейн, виконується децентралізовано майнерами цього блокчейну та передбачає взаємодію мінімум двох сторін.

Соціальний рейтинг — створення реєстрів, в яких по кожній людині протягом її життя накопичується інформація про ті чи інші її дії, з чого в підсумку за заданою формулою обчислюється єдина цифра рейтингу людини, який застосовується для надання чи обмеження доступу до певних благ.

Стейблкоїн (Stablecoin) — загальна назва криптовалют, які прив'язані до запасів звичайних валют або фізичних товарів (золота, нафти тощо), курси обміну яких схильні до менших коливань, ніж курси типових криптовалют.

Токен (Token) — цифровий актив, який емітовано на публічному блокчейні.

Токенізація — процес створення токенів, що репрезентують активи реального світу.

Фіатні гроші — сучасні національні валюти, емітовані центральними банками. Слово походить від лат. fiat — декрет, наказ, «хай буде так».

AML (AML compliance) — Anti-Money Laundering. Сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, ідентифікації учасників таких операцій та вивчення їх діяльності, ведення обліку цих операцій та відомостей про їх учасників, обов’язкового звітування про них спеціально уповноваженому органу, а також подання додаткової інформації про фінансові операції та їх учасників, що стали об’єктом фінансового моніторингу.

CBDC — Central Bank Digital Currency. Цифрова валюта центрального банку; фіатні гроші, що емітуються та обертаються виключно у цифровій формі.

DAO — Decentralized Autonomous Organization. Децентралізована автономна організація; сукупність осіб, які керують децентралізованим додатком (наприклад, для розподілення фонду) на публічному блокчейні шляхом голосування керуючими токенами цього додатку, або децентралізований додаток, який керується вказаним шляхом.

DeFi — децентралізовані фінанси; екосистема децентралізованих фінансових додатків/сервісів, які функціонують на публічних блокчейнах.

DLT — Distributed Ledger Technology. Технологія розподіленого реєстру; технологія ведення цифрового розподіленого реєстру, одним із прикладів якої є публічні блокчейни.

FATF — Financial Action Task Force. Міжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів з боротьби щодо відмивання uрошей.

NFT — Non-Fungible Token. Невзаємозамінний токен; токен, який є репрезентацією певного унікального об'єкта (предмет мистецтва чи колекціонування, ігровий об'єкт, доменне ім'я тощо)

Parachain — структура даних, специфічна для застосунків, яка є цілісно узгодженою та перевіряється валідаторами основної мережі. Найчастіше набуває форми блокчейну, але немає конкретної необхідності, щоб вони були справжніми блокчейнами.

Proof-of-Stake (PoS) — алгоритм консенсусу, який полягає в тому, що право додати новий блок у блокчейн отримує один із вузлів мережі, які певним шляхом задепонували («застейкали») нативну криптовалюту цього блокчейну.

Proof-of-Work (PoW) — алгоритм консенсусу, який полягає в тому, що право додати новий блок у блокчейн отримує вузол мережі, який першим розв’язав певну математичну задачу.

SSI — Self-Sovereign Identity. Підхід до децентралізованого посвідчення особи, згідно з яким особа може контролювати свої персональні дані так, щоб унеможливити їх передачу третім особам без її згоди.

VASP — Virtual Assets Service Provider. Учасник ринку віртуальних активів, постачальник послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, а також будь-які особи, які здійснюють операції з віртуальними активами у власних інтересах.

zk-SNARK — Zero-Knowledge Succinct Non-Interactive Argument of Knowledge. Стислий прозорий аргумент знання з нульовим розголошенням — конструкція доказу, в якій можна довести володіння певною інформацією, наприклад секретним ключем, без розкриття цієї інформації та без взаємодії між тим, хто перевіряє, та тим, кого перевіряють.

Максим Семенчук, координатор форсайту «Віртуальні активи в Україні — 2030», Міністерство цифрової трансформації України
Форсайт порекомендував колега з програми розвитку ООН (UNDP). Поки готували закон 3637 «Про віртуальні активи», відчули «тертя» через різницю поглядів на розвиток цього ринку. Через форсайт ми хочемо знайти та встановити спільне розуміння та підвищити згуртованість задля ефективного співобітництва та підвищення конкурентоздатності на глобальному ринку. А спільний план та бачення до 2030 допоможуть створити більш сталі зміни. Ми віримо: щоб це було ефективним, необхідно залучити всіх зацікавлених учасників індустрії.