2. Концепція та методологія форсайту
2. Концепція та методологія форсайту
2. Концепція та методологія форсайту

2. Концепція та методологія форсайту

2.1. Мета форсайту

  1. Сформувати спільне бачення розвитку галузі (екосистеми) віртуальних активів в Україні з урахуванням інтересів різних стейкхолдерів та поглядів різних економічних шкіл.
  2. Розробити стратегію спільних дій для оптимізації траєкторії розвитку екосистеми.
  3. Створити спільноту як суб’єкта реалізації цієї стратегії на основі довіри та спільного бачення.
image

Розробивши візію та стратегію розвитку екосистеми віртуальних активів в Україні та сформувавши проактивну спільноту, готову втілювати в життя ці напрацювання, форсайт покликаний дати вагомий поштовх до розвитку галузі в найближчі роки. Тому його результати мають зацікавити галузевий бізнес, представників органів влади та всіх небайдужих до розвитку України.

Юлія Пархоменко, заступник директора — начальник відділу розвитку та фінансового моніторингу ринку віртуальних активів департаменту цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України
Сталий розвиток ринку віртуальних активів в Україні гостро потребує низки законодавчих ініціатив. Однак для того, щоб бути передовим прикладом для інших країн у сфері віртуальних активів, недостатньо лише впровадження високих стандартів регулювання. Для подальшого розвитку нової індустрії також необхідна консолідація зусиль усіх ключових гравців — професійних учасників цього ринку та дотичних законотворців. Команда нашого міністерства працює над впровадженням регулювання, спрямованого на стимулювання ведення бізнесу й відносно м'який контроль молодої галузі. Проте, аби посилити провідну роль України на світовому ринку віртуальних активів та активувати внутрішній капітал, також необхідні напрацювання окремої стратегії розвитку, спроможність долати виклики на шляху наближення до бажаного майбутнього як від ринку, так і від держави.

2.2. Методологія форсайту

Суть методології цього дослідження наступна. Форсайт будується в межах часового відрізку 10 років (2021-2030). У ході дослідження експерти визначають кілька десятків основних трендів, що формуватимуть майбутнє української екосистеми віртуальних активів протягом цього періоду, та якість їхнього впливу на неї (у першу чергу силу впливу та інваріантність / варіативність). Інваріантні тренди формують неминуче майбутнє, яке настане незалежно від дій управлінських суб’єктів і входить у всі сценарії можливого майбутнього. Варіативні тренди доповнюють неминуче майбутнє, утворюючи сценарний простір можливого майбутнього. Таким чином, те, який сценарій можливого майбутнього реалізується в підсумку, залежить від рішень управлінських суб’єктів та їхнього впливу на варіативні тренди, а також від джокерів («чорних лебедів») — малоймовірних, непередбачуваних подій, які мають визначальний вплив на можливе майбутнє.

Для побудови основних сценаріїв можливого майбутнього експерти визначають дві ключові «сценарні розтяжки», тобто дві пари найважливіших варіативних трендів, які подібно до залізничних стрілок задають принциповий напрям розвитку екосистеми віртуальних активів в Україні. Дві пари розтяжок дозволяють побудувати чотири сценарії. Для кожного зі сценаріїв будуються проекції на інтереси різних суб’єктів та опрацьовуються можливі стратегії цих суб’єктів в умовах сценарної невизначеності. На основі цього всього будується комплексна проактивна стратегія об’єднаного суб’єкта.

Форсайт проводився в наступні етапи

  1. Перша жива сесія (9 березня 2021). На цьому етапі відбулося введення учасників у методологію, окреслення рамок дослідження, визначення суб’єктів, основних трендів та рушійних факторів, висування гіпотез для перевірки.
  2. Онлайн консультації (14 квітня). Були проведені для уточнення результатів першої живої сесії. 3. Аналітична робота, експертне опитування (квітень 2021).
  3. Друга жива сесія (13 травня 2021). На цьому етапі сформовано спільне бачення та дорожню карту розвитку, а також робочі групи з опрацювання важливих аспектів.
  4. Підготовка звіту (червень 2021).
  5. Презентація звіту, рефлексія дослідження.
Олександр Гуміров, директор, керівник юридичної практики юридичної компанії з обслуговування IT-бізнесу «Альмар-Юкрейн»
Процес справив на мене досить сильне враження. Особливо — відчуття, що в цій країні ми можемо творити. І що зараз ми можемо впливати на прийняття розумних рішень. Я цим живу з юності, і це відчуття для мене — найсильніший мотиватор. Тому буду вдячний, якщо мої мізки, досвід і сили будуть використовуватися на добру справу.

2.3. Перша жива сесія

Перша жива зустріч у рамках форсайту відбулася 9 березня 2021 року в Києві. У ній взяла участь 61 особа: представники бізнесу, органів законодавчої та виконавчої влади, громадянського суспільства тощо.

Головні цілі цієї сесії — сформувати ядро команди для роботи над форсайтом, окреслити рамку дослідження та зробити перший підхід до його виконання.

Для визначення ключових тенденцій, що формуватимуть сценарії можливого майбутнього, експерти поділилися на 8 груп

  1. Світова політика, міжнародні відносини.
  2. Світова економіка, міжнародна торгівля та фінанси.
  3. Українська політика, право, регуляторна сфера.
  4. Українська економіка, внутрішній ринок.
  5. Суспільство, етика, культура.
  6. Інформаційні технології.
  7. Технології поза сферою ІТ.
  8. Людина: мислення, вірування, споживча поведінка.

Кожна група визначала основні тренди відповідно до свого напряму. Загалом учасники зустрічі виявили 62 тренди, що задаватимуть обриси та ритм розвитку України та галузі віртуальних активів. Із них інваріантними визначено 41 тренд. Вони формують невідворотне майбутнє, на яке практично не можна вплинути. Решту 21 тренд названо варіативними, тобто такими, розвиток яких посилюватиметься чи послаблюватиметься залежно від обставин і рішень певних стейкхолдерів. Тренди та їх класифікація детально описані в розділі 3.

Наступним кроком експерти вибрали два найпотужніших із множини варіативних трендів. По кожному з них існує принаймні два можливих сценарії розвитку подій (розвиток / деградація, зростання / зменшення тощо). Таким чином утворюється сценарний простір із чотирьох сценаріїв можливого майбутнього. Сценарний простір детально описаний у розділі 4.

Кожен зі сценаріїв було детально проаналізовано. Експерти визначили основні характеристики сценаріїв, ключові події, що відбуватимуться за умови їх реалізації, головних гравців, а також хто з них виграє, а хто програє від справдження відповідного сценарію, точки розщеплення, які вказуватимуть на те, що сценарій уже настав. Із чотирьох сценаріїв учасники зустрічі вибрали інерційний сценарій, який станеться сам собою, якщо нічого не робити, і найбажаніший сценарій, до реалізації якого потрібно докласти максимальних зусиль. Результати цього аналізу було спроєктовано на екосистему віртуальних активів в Україні й по кожному зі сценаріїв напрацьовано перелік дій та управлінських рішень, спрямованих на розвиток цієї галузі. Також визначено, яких рішень потребує перехід від інерційного сценарію до найбажанішого.

Перша жива зустріч завершилася обговоренням слабких місць проведеного аналізу та напрямків для покращення його результатів на наступних ітераціях. Учасники зауважили, що в підсумку деякі важливі тенденції залишилися поза увагою. Тому перелік трендів потребує доопрацювання. Низка зауважень стосувалася вибраних двох головних варіативних трендів. Експерти припустили, що, можливо, вплив саме цих трендів на розвиток віртуальних активів в Україні не є найбільш визначальним, тож потрібно буде ще раз підійти до вибору головних варіативних трендів. Такий ітеративний підхід характерний для методології форсайту: оцінка якості аналізу на наступних етапах дозволяє зробити висновок щодо припущень, зроблених на попередніх етапах, і за потреби повернутися назад для виправлення.

У підсумку проведення першої зустрічі її учасники освоїли методологію форсайту, спробували сформувати сценарний простір та зрозуміли, які на цьому шляху виникають перешкоди. Перша жива зустріч налаштувала всіх присутніх «на одну хвилю», максимально наблизила їх до спільного знаменника в розумінні того, чого ми хочемо для України, її екосистеми віртуальних активів, і як цього досягти.

За підсумками першої зустрічі не було очевидно, що всі експерти знайдуть консенсус стосовно того, до якого бажаного стану хочуть прийти. У таких умовах починати будувати дорожню карту означає, що дороги розійдуться. Тому наступним завданням було чітко зрозуміти точку призначення — візію майбутнього. Таким чином, виникло завдання на наступних етапах форсайту доповнити напрацьовані результати, відфільтрувати та погодити між усіма. Позитивний підсумок цієї роботи дав би змогу на наступній живій сесії знайти кінцеві відповіді на головні питання форсайту.

Процес інтенсивного колективного мислення над спільною проблематикою об’єднав присутніх, налаштував їх на взаєморозуміння, дозволив збагатитися від обміну думками й почати отримувати задоволення від того, що відбувається. Таке враження підтверджували й заключні виступи багатьох експертів.

2.4. Онлайн консультації

Перша жива зустріч наштовхнула на два висновки. По-перше, між учасниками форсайту існують суттєві внутрішні розбіжності стосовно того, чого вони хочуть для галузі віртуальних активів України (детальніше про ці розбіжності див. розділ 7.1). По-друге, більшість учасників першої живої зустрічі обертається всередині власної індустрії або навіть невеликої її частини. Вони знають, чого хочуть для себе та своєї галузі, але що можуть за це дати? Щоб отримати певний ресурс розвитку, потрібно натомість щось запропонувати державі, громадянському суспільству, пересічному громадянину, економіці в цілому й тим галузям бізнесу, які сьогодні не розуміють, про що йдеться.

Щоб вирішити ці проблеми, було вирішено провести додаткові онлайн консультації. Вони відбулися 15 квітня, у них взяло участь понад 30 осіб. Учасники сфокусувалися на найбільш проблемних питаннях, що виникли під час першої живої зустрічі, а саме: пошуку спільного між різними баченнями майбутнього галузі, розв’язанні ключової дилеми про роль держави в забезпеченні майбутнього, визначенні аспектів впливу розвитку галузі віртуальних активів на інші сфери життя (економіку, суспільство, довкілля).

Обговорення відбувалося у формі групового пошуку відповіді на три питання

  1. Якого майбутнього ми хочемо для України?
  2. Як держава може стати ресурсом для розвитку галузі віртуальних активів? Що держава повинна й чого не має робити для розвитку галузі?
  3. Що індустрія віртуальних активів дає економіці, соціуму, довкіллю?

Узагальнені відповіді на ці питання наведені в розділах 5.3, 6, 7.3.

2.5. Експертне опитування

Наступним етапом форсайту було онлайн опитування. Його основна мета полягала у перевірці гіпотез, висунутих на першій живій сесії. В опитуванні взяли участь 107 осіб, що суттєво менше запланованого числа: сподівання, що вдасться збільшити кількість експертів методом «снігової кулі», не виправдалися через певну замкненість спільноти, з одного боку, та низьку мотивацію до спільної праці певної кількості відомих експертів, з іншого боку.

В опитуванні взяли участь як експерти, наближені до екосистеми віртуальних активів, так і з-поза меж цієї системи: економісти, юристи, соціологи, фінансисти, члени парламенту та урядовці тощо.

Експертам було запропоновано обрати найголовніші тренди / фактори, що визначатимуть розвиток українського сектору віртуальних активів на найближчі 10 років. Були запропоновані 27 ключових трендів / факторів, визначених як варіативні як на першій живій сесії, так і за допомогою секторальних експертів (немає сенсу розглядати інваріантні тренди, оскільки вони знаходяться поза сферою впливу будь-яких суб’єктів). За підсумками було визначено 9 найголовніших трендів / факторів. Детальний опис наведений у розділі 3.

Коментуючи фактори / тренди, учасники опитування зазначили чимало важливих аспектів, що стосуються економіки, політики, технологій, соціуму, держави, культури, довкілля тощо. Найбільш вагомі з них наведені у розділах 3.4-3.8, а також 5.1-5.4.

2.6. Друга жива сесія

Друга жива зустріч учасників форсайту відбулася 13 травня в Києві. У ній взяли участь 54 особи: представники органів державної влади, бізнес-спільноти та екосистеми віртуальних активів.

Головна мета цієї сесії відображала триєдину мету форсайту, а саме: сформувати спільне бачення розвитку екосистеми віртуальних активів в Україні, розробити стратегію спільних дій (дорожню карту) для оптимізації траєкторії розвитку галузі та створити проактивну спільноту як суб’єкта реалізації цієї стратегії. Щоб цього досягти, потрібно було асимілювати основні суперечності, що виникли між учасниками на попередніх етапах форсайту, а також синтезувати всю інформацію, напрацьовану протягом всього періоду дослідження. Детальний аналіз перебігу та підсумків обговорення наведений у розділах 6, 7, 8.

Окрім опрацювання основної ціннісної розтяжки, учасники форсайту уточнили сценарний простір. Під час першої живої сесії було визначено два найголовніші варіативні тренди, що впливатимуть на розвиток екосистеми віртуальних активів в Україні, — «збільшення контролю над особистістю» та «токенізація активів». Важливо, що перший тренд тоді був безумовним лідером, а другий був обраний у результаті повторного голосування. З цих трендів було сформовано сценарний простір із чотирьох сценаріїв, який було детально проаналізовано під час першої живої зустрічі. Під час експертного опитування перелік 18 найважливіших трендів було доповнено, а кількість експертів, які висловили свою точку зору з цього приводу, помітно зросла. Тому на другу живу зустріч винесено розширений перелік, що складався із 9 трендів, наведених у розділі 3.3. Учасники зустрічі шляхом голосування обрали два найголовніші тренди, які збіглися з тими, що були обрані під час першої живої зустрічі. Отже, аналіз із першого етапу форсайту не втратив актуальності, враховуючи весь обсяг роботи, проведеної на пізніших етапах.

Далі учасники другої живої сесії працювали над дорожньою картою розвитку екосистеми віртуальних активів. Для цього вони поділилися на групи відповідно до стейкхолдерів, які ініціюватимуть конкретні заходи, що увійшли до дорожньої карти. Було створено 5 груп: регулятори, освіта та медіа, реальний сектор, фінансовий сектор та інвестори, екосистема віртуальних активів. У межах кожної групи було напрацьовано план заходів, які необхідно реалізувати, щоб наблизитися до тієї картинки спільного бачення майбутнього, яке кристалізувалося у процесі роботи. Також кожна група запропонувала низку віх дорожньої карти — очікуваних подій, точок неповернення, настання яких свідчитиме, що у своєму розвитку галузь пройшла певні важливі етапи, а реалізовані заходи дали свій результат. Усі заходи та віхи було розподілено на часовій прямій відповідно до очікуваного часу їх реалізації. Часова рамка дорожньої карти — 3 роки.

У процесі роботи над дорожньою картою учасники другої живої сесії запропонували сформулювати бачення майбутнього в формі переліку конкретних результатів, подій, фактів, процесів, які очікувано матимуть місце після реалізації дорожньої карти. Таким чином, окрім концептуальної спільної візії, що вималювалася на попередніх етапах форсайту, учасники створили перелік цілком конкретних, вимірюваних її атрибутів.

Після формулювання спільного бачення та дорожньої карти присутні експерти обговорювали варіанти подальшої роботи над розвитком екосистеми та усуненням її вузьких місць, діагностованих протягом форсайту. У підсумку було сформовано 11 робочих груп, кожна з яких надалі працюватиме над реалізацією результатів форсайту.

Друга жива сесія проходила в умовах високого ступеня ментальної синхронізації між учасниками. Експерти доволі швидко налаштувалися на один лад і ритм роботи, що забезпечило якісний кінцевий результат. Але головне — таким чином утворилася проактивна спільнота з високим рівнем суб’єктності щодо втілення в життя результатів форсайту. Один із учасників зауважив: «У мене склалося враження, що я знаю вас усіх дуже давно». Мабуть, це найкраще свідчення того, що робота над форсайтом сформувала проактивну спільноту, і ознака того, що учасники дослідження продовжать працювати над реалізацією його положень і після його формального закінчення.

Дмитро Ніколаєвський, приватний адвокат
Це був справді вельми цікавий експеримент. Дуже важливий та корисний для галузі, що знаходиться тільки на початку свого розвитку. По-перше, це була реальна можливість почути один одного для представників усіх зацікавлених кіл. По-друге, була досягнута максимальна концентрація внутрішньогалузевої експертизи на один квадратний метр офлайн-простору. По-третє, усі мали змогу напрацьовувати важливі контакти. Особисто я вважаю комунікаційну складову вкрай важливою. У той час, коли хтось постійно жаліється на те, що йому щось не так або чогось не вистачає, інші беруть і власноруч роблять те, що вважають за правильне та необхідне. Для себе, для галузі, для держави. Яким буде наше спільне майбутнє — повною мірою залежить тільки від нас самих.