3. Ключові тренди та фактори розвитку
3. Ключові тренди та фактори розвитку
3. Ключові тренди та фактори розвитку

3. Ключові тренди та фактори розвитку

3.1. Простір трендів

Під час першої живої сесії в процесі групової роботи експерти напрацювали нижчезазначені головні тренди (по кожному з них у дужках вказано його інваріантність (і) чи варіативність (в), а також для зручності виділено кольором).

👉

Важливе зауваження. Вибір трендів, їх актуальність та класифікація відображають точку зору учасників форсайту.

1. Світова політика

  • (і) Сейсмічність у всіх сферах (соціум, фінанси, економіка), тобто наявність постійних значних змін практично в усіх сферах людського буття
  • (в) Зростання регіонального протекціонізму
  • (в) Зменшення ролі світових регуляторів, що корелює із розвитком децентралізованих віртуальних систем
  • (в) Збільшення контролю над особистістю
  • (і) Розвиток цифрової демократії
  • (і) Поява регулювання відносин між штучним інтелектом та особистістю

2. Світова економіка

  • (і) Розвиток безготівкових операцій
  • (в) Поява та розвиток цифрових валют центробанків (CBDC)
  • (і) Зростання прозорості (transparency) в економіці та інших сферах життя
  • (і) Шерингова економіка (sharing economy), тобто економіка розподіленого користування
  • (і) Зростання обсягу боргових зобов’язань держав, корпорацій, домогосподарств
  • (і) Зростання розриву між багатими та бідними
  • (і) Консьюмеризм: менше заощаджень, більше витрат
  • (в) Зростання економік, що розвиваються (Індія, Африка), падіння частки економік США, ЄС
  • (в) Неокапіталізм: перехід від ренти активів до ренти вражень; якщо раніше капітал був визначальним чинником дохідності, то тепер ним поступово стає увага споживачів
  • (і) Віртуалізація праці та економіки 21
  • (в) Зміна податкової парадигми (оподаткування роботів та штучного інтелекту)
  • (і) Зростання кількості, масштабу, частоти цінових бульбашок
  • (в) DeFi (децентралізовані фінанси — екосистема фінансових додатків/сервісів на основі публічних блокчейнів)
Олександр Кондратюк, фінансовий аналітик ForkLog
Ринок DeFi — реальна та крута альтернатива банківському кредитуванню, з його драконівськими ставками та депозитам з дохідністю, близькою до нуля. В умовах майже повної відсутності фондового ринку це класна інвестиційна альтернатива. Технології другого рівня значно знизять трансакційні витрати та зроблять операції майже миттєвими.

3. Українська політика

  • (і) Цифровізація держави (додаток «Дія» тощо)
  • (в) Цифровізація регуляторної сфери (закон стане алгоритмом)
  • (в) Цифровізація волевиявлення (голосування тощо)
  • (в) Смарт-контракти (технологічна форма господарських угод, які неможливо змінити)
  • (і) Social net політики (популярні люди з високим соціальним капіталом приходять у політику, наприклад, блоґери)
  • (і) Порядок денний регулювання (коли нам ззовні нав’язують директиви, наприклад, по боротьбі з відмиванням грошей, ми повинні визначитися, приймаємо їх чи ні)

4. Українська економіка

  • (в) Е-гривня стане національною цифровою валютою НБУ
  • (в) Україна залишається одним із лідерів за обігом віртуальних активів у світі
  • (і) Банки запроваджують нові фінтех-продукти, активно взаємодіють із ринком віртуальних активів
  • (в) Токенізація (токенізовані реальні активи — частина ринку віртуальних активів)
  • (в) Встановлення єдиного підходу до оподаткування операцій із віртуальними активами
  • (і) Зростання частки галузі ІТ у ВВП та зайнятості України 22

5. Інформаційні технології

  • (в) Дедалі більш жорстка регуляція ІТ
  • (і) Розвиток альтернативного фінансування (токени, краудфандинг, краудлендинг, peer- to-peer)
  • (і) Розвиток штучного інтелекту
  • (і) Розвиток віртуальних активів
  • (в) Глобалізація
  • (і) Автоматизація (економіки, виробничих процесів)
  • (і) Віртуалізація (перенесення дедалі більшої кількості процесів у віртуальну форму)
  • (і) Розвиток екосистем (кластеризація економіки)
Борис Пікалов, співзасновник Stobox
Вагомий технологічний тренд (чи варіативний він?) — народження багатьох «кремнієвих долин», зосереджених на різних індустріях та технологіях. Капітал потрохи покидає Каліфорнію, і інвестори також змінюють локацію залежно від індустрії. Це вагомо, бо блокчейнову долину можна створити в Україні. Вона уже є, але треба підтримати та стимулювати.

6. Інші технології

  • (і) Поява автономного транспорту
  • (і) Медицина 2.0 (індивідуалізована медицина, робота на клітинному рівні)
  • (і) Internet of value (інтернет речей і його продовження, велика частина капіталів передається через канали зв’язку)
  • (і) Сталі й відновлювані промисловість та енергетика
  • (і) Розвиток кліматичних технологій
  • (і) Розширена/віртуальна реальність / людино-комп’ютерний інтерфейс
  • (і) Індивідуалізація освіти

7. Cуспільство, культура

  • (і) Віртуалізація дозвілля та культури
  • (в) Децентралізація довіри (смарт-контракти, наприклад, у страхуванні, щоб уникнути двозначності та бюрократії)
  • (і) Просьюмеризм (prosumer = producer-consumer, дедалі більший вплив споживача на процес виробництва та кінцевий продукт)
  • (в) Підписка на споживання (володіння через підписку, приклад автомобіля Volvo, до якого можна мати доступ за абонентську плату)
  • (і) Фізичне керування власними персональними даними + монетизація (наприклад, споживач отримуватиме гроші за перегляд реклами у браузері)
  • (і) Цифровий паспорт (наприклад, глобальний паспорт з інформацією про вакцинацію для перетину міжнародних кордонів для вакцинованих людей)
  • (і) Соціальний рейтинг (створення реєстрів, у яких по кожній людині протягом її життя додається інформація про ті чи інші її дії, з чого в підсумку за заданою формулою обчислюється єдина цифра рейтингу людини, який застосовується для надання чи обмеження доступу до певних благ)
  • (і) Злиття соцмереж, маркетплейсів та платіжних систем

8. Людина

  • (і) Збільшення доступності фінансової інфраструктури (наприклад, банк у смартфоні)
  • (і) Зростання рівня освіти (цифрової, фінансової), зміна системи освіти
  • (і) Людина-актив, монетизація експертизи особистості (наприклад блоґери, які отримують дохід від реклами; інвестиції в себе, які можна монетизувати; освіта, що розширює можливості)
  • (і) Кібернетизація людини (наприклад, створення інтерфейсу для ефективнішого обміну інформацією між людиною та комп’ютером, управління протезом за допомогою ментальних зусиль)
  • (в) Соціальний рейтинг (те саме, що і в групі «Суспільство, культура»)
  • (і) Зростання цінності приватності
  • (і) Об’єктивна трансформація моральних стандартів
  • (в) Космополітизм
Людмила Кукуєту, юридичний радник Trustee Wallet
Системи розподіленого реєстру й біткоїн дуже сильно сприяють розширенню співпраці та створенню в децентралізованому й інноваційному середовищі умов для ефективної взаємодії сторін, які відчувають недовіру. Технології розподілених реєстрів забезпечують прозорість та незмінність даних, не вимагаючи від учасників довіри до єдиної централізованої третьої сторони.

3.2. Метафори теперішнього та майбутнього

Учасники форсайту підібрали кілька метафор, які влучно характеризують теперішнє, майбутнє в цілому та неминуче майбутнє як його частину.

Метафора теперішнього: «Сірий єдиноріг проходить через відкритий турнікет», що можна розтлумачити таким чином: непомічена галузь із великим потенціалом прямує шляхом розвитку, на якому в будь-який момент перед нею можуть зачинитися двері.

Метафора бажаного майбутнього: «Діамантовий єдиноріг із великим рупором» або «Кіберпанк із Інститутської», що можна розтлумачити таким чином: розвинена галузь віртуальних активів, відома на весь світ, має реалізований потенціал та прописку в Україні.

image

Метафора невідворотного майбутнього: «Інтернет прийшов у село», або глибина проникнення новітніх технологій досягла максимально можливої.

3.3. Найважливіші варіативні тренди

Робота з трендами продовжилася на стадії онлайн опитування. Експертам було запропоновано обрати найголовніші тренди / фактори, що визначатимуть розвиток українського сектору віртуальних активів на найближчі 10 років. Були запропоновані 27 наступних трендів / факторів, визначених як на першій живій сесії, так і за допомогою секторальних експертів як варіативні (немає сенсу розглядати інваріантні тренди, оскільки вони знаходяться поза сферою впливу будь-яких суб’єктів):

1. Економічні фактори

1.1. Токенізація реальних активів

1.2. Зміна лідерства у світовій економіці

1.3. Консьюмеризм: менше заощаджень, більше витрат

1.4. Перехід від ренти активів до ренти вражень

1.5. Відповідальне споживання

1.6. Зростання протекціонізму

1.7. Поява та розвиток цифрових валют центробанків (CBDC)

2. Політичні фактори

2.1. Зростання глобалізації

2.2. Зменшення ролі світових регуляторів

2.3. Цифровізація регуляторної сфери

2.4. Зростання контролю над особистістю

2.5. Цифровізація волевиявлення громадян

2.6. Зростання протекціонізму (цей фактор також вказаний як економічний)

3. Технологічні фактори

3.1. Квантові комп'ютери

3.2. Поширення смарт-контрактів

3.3. Жорсткіше регулювання у сфері ІТ

3.4. DeFi (Decentralized Finance)

3.5. Scalability tech (parachains, zk-SNARKS)

3.6. NFT (Non-Fungible Tokens)

3.7. SSI (Self-Sovereign Identity)

3.8. Виклики кібербезпеки

4. Соціальні фактори

4.1. Запровадження соціальних рейтингів

4.2. Готовність жертвувати свободою заради безпеки

4.3. Децентралізація довіри

4.4. Відповідальне споживання

4.5. Поширення бізнес-моделей підписки на споживання замість володіння

4.6. Зростання космополітизму

Учасникам опитування було запропоновано визначити три найважливіші тренди в кожному з чотирьох секторів. При підрахунку балів використовувався наступний підхід: за згадування в якості найважливішого тренду нараховувалося три бали, другого найважливішого — два бали, третього найважливішого — один бал. (Підрахунок з іншими коефіцієнтами давав той самий список ключових трендів.)

Наступні 9 факторів / трендів виявилися безумовними лідерами цього опитування (цифри означають кількість набраних балів):

image

1. Токенізація реальних активів — 194

2. Децентралізація довіри — 178

3. Цифровізація регуляторної сфери — 170

4. Поява та розвиток цифрових валют центробанків — 167

5. Децентралізовані фінанси (DeFi) — 154

6. Зростання контролю над особистістю — 130

7. Поширення бізнес-моделей підписки на споживання замість володіння — 129

8. Зростання глобалізації — 127

9. Виклики кібербезпеки — 122

3.4. Економічні фактори

Ключові економічні фактори розвитку індустрії віртуальних активів — токенізація реальних активів та поява і розвиток цифрових валют центробанків (CBDC). Учасники експертного опитування зазначили наступні важливі аспекти економічних факторів:

image
  • Цифровізація та віртуалізація економіки (збільшення частки цінностей, що не мають фізичного втілення), а також поступове переміщення в онлайн всіх ключових сфер життя (робота, покупки, розваги, освіта, спілкування, адмінпослуги тощо) рухають у цей бік фінансові ринки та держави. Розвиток фінтеху, безготівкових розрахунків та венчурного інвестування (а в українському випадку — також трансграничних платежів від українців, що працюють за кордоном), а також тенденція до спрощення будь-яких торгових (товарних чи нетоварних) та споживчих операцій також сприяють зростанню цієї сфери.
  • Глобалізація та лібералізація економіки збільшують попит на інструменти швидких транскордонних розрахунків, що сприяє розвитку криптовалют (нині фактично навіть малий бізнес має доступ на світові ринки). Виробництво, корпоратизація, споживання стають дедалі більше транскордонними. Зростають дерегульовані ринки, альтернативні регульованим державою.
  • Водночас існує і протилежний тренд: посилення контролю за відмиванням грошей та комплаєнс-процедур, протекціонізм, економічні санкції одних країн проти інших. Поява цифрових валют центробанків (CBDC) може зумовити обмеження використання інших цифрових валют. Виведення капіталу з підсанкційних країн сприяє розвитку віртуальних активів. Кіберзагрози вимагають посилення регулювання, хоча регулювання само по собі не здатне їх виключити.
  • Це створює загрозу перетворення на «фінансовий смітник», коли гроші, що відмиваються від злочинних операцій, заходять на український ринок, де послаблена регуляція дозволяє їм проникати в банківську систему, що призводить до перетворення України на країну-вигнанця (технічний інструмент глобальної тіньової економіки).
  • Важливий поточний фактор — висока волатильність окремих видів віртуальних активів, що приваблює чимало українців. Водночас емісія фіатних валют та зростання державних боргів створює відчуття наростання фінансових бульбашок — це примушує шукати альтернативи.
  • Можлива зміна економічного лідерства у світі здатна суттєво переформатувати світові ринки, і тут на перший план виходять власні програми економічних наддержав (наприклад, цифровий юань).
  • Зростає роль технологічних гігантів, які фактично перетворились в монополії, олігополії, дуополії. Вони автономно існують на кожен на своєму ринку, якихось суттєвих важелів впливу на них у держав немає.
  • Важливим фактором внутрішнього ринку є вартість електроенергії, яка, незважаючи на високу потужність української ядерної енергетики, через дотації фінансово-промисловим групам («олігархам») суттєво вища, ніж у Європі.
Нікіта Штерінгард, головний редактор forklog.com
Поява CBDC, очевидно, призведе до встановлення ще більшого контролю над фінансовим життям кожної людини. У багатьох юрисдикціях оплату товарів/послуг криптовалютами та стейблкоїнами від приватних компаній заборонять, щоб не створювати валютну конкуренцію (бо держава в будь-якій вільній конкуренції програє). Це у першу чергу стосується авторитарних країн, яким природно властиві різноманітні обмеження. До прикладу, через стейблкоїн USDT резиденти Китаю наразі виводять капітал з країни. Логічно припустити, що це буде мати наслідки у регуляторній сфері. Для України основне — не запозичувати підхід заборон, бо це лише призводить до розквіту чорного ринку.

3.5. Політичні фактори

Ключові політичні фактори розвитку індустрії віртуальних активів — цифровізація регуляторної сфери, зростання контролю над особистістю, зростання глобалізації. Учасники експертного опитування зазначили наступні важливі аспекти політичних факторів:

image
  • Зростання глобальної політичної нестабільності підриває довіру до держав та стимулює пошук інших інституцій, яким можна довіряти. Водночас держави посилюють контроль над особистістю через спостереження тощо, що викликає у громадян бажання протистояти цій тенденції чи принаймні вивести частину свого життя за межі зони контролю. Певна частина учасників форсайту загалом прихильна до лібертаріанських моделей у стилі Дж.П.Барлоу: «Держави, залиште нас у спокої, ми вас не запрошували», прогнозуючи боротьбу або співіснування між традиційними державами та глобальними самоврядними віртуальними спільнотами.
  • Український випадок є екстремальним: громадяни України традиційно не довіряють державі, що є, з одного боку, наслідком століть бездержавності та окупаційного характеру держав на українських теренах; з іншого боку — результатом недбалої політики часів незалежності, відсутності верховенства права, низької економічної свободи та екстрактивності й непідзвітності ключових економічних і політичних інституцій.
  • Водночас влада перетікає від держав до глобальних корпорацій, які зазвичай випереджають держави у швидкості та гнучкості, але в жодному разі не є підзвітними у демократичний спосіб.
  • Фактор, який зазвичай не беруть до уваги й не обговорюють, — загроза великої війни з Росією, що призведе до міграції ІТ-бізнесу та загальмує розвиток галузі.
  • Розвиток країни безпосередньо залежить від таких факторів, як верховенство права, рівень корупції тощо.
  • Окремі респонденти наголошували на особливій важливості цифровізації волевиявлення громадян, хоча цей тренд не вийшов у лідери опитування.
Андрій Тонколитко, CEO Family office CryptoArt
Вважаю, що дуже важливий фактор — оцифрування волевиявлень учасників екосистеми/країни. Але для об’єктивності цього волевиявлення дуже важливо, щоб була здорова та націлена на розвиток система економічних стимулів та покарань. Вона має стимулювати брати активну участь у голосуванні та голосувати об’єктивно. Об’єктивність повинна бути в економічних інтересах учасників. Їхні економічні інтереси мають збігатися з інтересами уряду у збільшенні припливу податків. Тут важливо, щоб учасник голосування розумів принцип розподілення податків та розумів, що це в його інтересах. Державне DAO може мати такі властивості, якщо все справді буде реалізовано прозоро, з думкою про його учасників та націлено на розвиток.

3.6. Технологічні фактори

Ключові технологічні фактори розвитку індустрії віртуальних активів — децентралізовані фінанси (DeFi) та виклики кібербезпеки. Учасники експертного опитування зазначили наступні важливі аспекти технологічних факторів:

image
  • Посилення державного регулювання стимулює розвиток та поширення технологій децентралізації. Окрім того, зазначені технології суттєво зменшують трансакційні витрати, нинішній рівень яких викликає незадоволення.
  • Технології, що є предметом вивчення форсайту, не є відокремленими — це частина Четвертої промислової революції (5G, Інтернет речей, штучний інтелект, великі дані тощо). Розвиток усіх складових цього технологічного пакету взаємопов’язаний, і поширення їх використання корпораціями призведе до зростання галузі віртуальних активів.
  • Водночас чимало респондентів зазначали, що на сьогодні ступінь інтеграції нових технологій у традиційне економічне середовище обмежений — це стримує розвиток галузі. Висловлювалися думки, що зараз новий технологічний пакет виглядає «технологіями заради технологій», а він повинен передусім пропонувати розв’язання наявних економічних, політичних та соціальних проблем.
  • Частина учасників форсайту вважає поточні технологічні тренди короткостроковими, тобто швидкість розвитку технологій така, що технологічні тренди постійно з’являтимуться та зникатимуть. Ще три роки тому чимало технологій, які нині на гребені хвилі, були невідомими, і ще більше їх з’явиться в наступні 10 років. Окремі технології можуть виявитися просто хайпом.
  • Серед трендів часто згадувалися також децентралізовані автономні організації (DAO), хоча це не чисто технологічний тренд.
Пряма мова Максим Глотов, старший юрист Baker McKenzie
Мені видається, що «цифрова трансформація» компаній як відповідь на виклики Четвертої промислової революції може бути ширшим технологічним фактором, який впливатиме на успішність індустрії віртуальних активів, оскільки віртуальні активи можуть потенційно використовуватися для вирішення «болей» в контексті цих трансформаційних процесів.

3.7. Соціальні фактори

Ключові соціальні фактори розвитку індустрії віртуальних активів — децентралізація довіри та поширення бізнес-моделей підписки на споживання замість володіння. Учасники експертного опитування зазначили наступні важливі аспекти соціальних факторів:

  • Оскільки інформаційне середовище дуже сильно впливає на вартість навіть звичайних активів (одне інформаційне повідомлення чи навіть пост у соціальних мережах здатні суттєво змінити вартість активів), віртуальні активи знаходяться навіть під більшим впливом, ніж фізичні.
  • Зміна організаційної парадигми, мережеві організації та «ґіґономіка» сприяють подальшому зниженню довіри до ієрархічних / централізованих систем, які сприймаються як застарілі, консервативні, неповороткі.

Фактично основні суперечності між учасниками форсайту розгортаються навколо бачення майбутнього держав та глобалізації:

  • З одного боку, очікується посилення глобалізації, тобто зняття перешкод на шляхах руху людей, товарів, капіталів, ідей тощо (цьому сприяють і технологічні, й економічні, й соціальні тренди). Це породжує нові глобальні спільноти, нові бізнес-моделі, а також технологічні та фінансові інструменти їх обслуговування. Якраз тут стануть у пригоді віртуальні активи та відповідний технологічний пакет.
  • З іншого боку, очікується намагання держав поставити під контроль цей глобальний рух. Посилення регуляції, комплаєнс-процедур, контролю активів та грошових потоків, економічні війни та спричинені ними протекціонізм і санкції, а також посилення контролю над особистістю, запровадження соціальних рейтингів тощо відбувається під гаслом безпеки, але загрожує економічним та громадянським свободам. Баланс між свободою та безпекою змінюватиметься постійно, радше на користь безпеки. Переважна більшість людей, здається, готова жертвувати свободами заради безпеки (принаймні так думають учасники форсайту, але й різноманітні опитування дають подібний результат).
  • На тлі такого протистояння виникатимуть глобальні спільноти, які не погоджуються із загальноприйнятим балансом свобода-безпека й намагаються вийти із зони безпеки, побудованої державами, у зону свободи. Цей рух підживлюється також політичною нестабільністю та кризою довіри. Такі спільноти потребуватимуть спеціальних механізмів забезпечення свого існування, а держави намагатимуться взяти їх під контроль чи оголосити поза законом (аж до застосування насильства), хоча із непередбачуваною ефективністю цього процесу.
Від модераторів
Пошук нового балансу між свободою та безпекою учасники форсайту могли спостерігати безпосередньо: у соціальних мережах виникла бурхлива дискусія щодо вимоги вдягати маску на першій живій сесії. В той час як учасникам живої сесії довелося знаходити баланс між бажанням участі, підсиленим юридичними нормами та моральними аргументами, з одного боку, та прагненням свободи і незалежності, з іншого боку, — коментатори у соціальних мережах не були поставлені перед необхідністю робити особистий вибір, тож заявляли свою позицію виключно відповідно до власних попередньо сформованих переконань. І якщо на живій сесії лише один учасник залишив залу, відмовившись вдягати маску, то серед коментаторів співвідношення було геть іншим. За кадром залишаються питання не лише слідування юридичним нормам, встановленим Урядом, та аргументи медиків щодо зниження ймовірності передачі коронавірусу. Що важливіше, за кадром залишаються питання, наскільки особистий нонконформізм співвідноситься з необхідністю спільної роботи різних людей з різними інтересами та спільного пошуку компромісів задля розвитку екосистеми віртуальних активів.

3.8. Екологічні фактори

Екологічні фактори залишилися поза межами розгляду на першій живій сесії (очікувалося, що вони будуть згадані серед економічних, соціальних чи культурних трендів, але цього не сталося). Водночас екологічні фактори можуть виявитися досить вагомими, тому їм було присвячено окреме запитання із відкритими відповідями.

Значна частина учасників форсайту дотримується позиції, що екологічними факторами можна знехтувати, або ж займає щодо них «лібертаріанську» позицію: коли уряди припинять займатися проблемами довкілля, вільні люди самі все полагодять (очевидно, така позиція спирається на припущення про достатньо високий рівень розвитку мислення вільних людей, але таке припущення виглядає необґрунтованим). Інші учасники форсайту відносять екологічні проблеми у майбутнє, очікуючи нових технологічних проривів у галузі енергетики, які дозволять з ними впоратися.

Водночас уже зараз існують такі проблеми

  • Екосистема віртуальних активів споживає все більше електроенергії та генерує все більше тепла.
  • Значна частина людей схиляється до теорій, що оголошують екологічні проблеми маніпуляцією з боку урядів.
  • Водночас екологічні активісти здатні спрямувати вістря своєї критики на віртуальні активи як джерело підвищеної екологічної загрози, що може породити війни між екоактивістами та криптоіндустрією.
  • Перехід від криптовалют Proof-of-Work до криптовалют Proof-of-Stake знижує витрати електроенергії та загалом вплив на довкілля, але модель PoS потенційно загрожує більшою централізацією, а саме цього намагаються уникнути учасники екосистеми.

Частина учасників форсайту очікує позитивного впливу віртуальних активів на довкілля:

  • цифровізація знижує вуглецеві викиди;
  • криптотехнології активізують peer-to-peer ринок електроенергії;
  • майнінг стимулює відновлювану енергетику;
  • громадяни отримують доступ до ринку вуглецевих активів;
  • новий технологічний пакет стимулює економіку розподіленого володіння, яка пов’язана з відповідальним споживанням.
Михайло Крикунов, декан Київської бізнес-школи
Фактор екології вийде на перший план з Tripple Bottom Line та буде трансформувати глобальну мапу розселення людства, а отже й логістичні шляхи, взаємні претензії держав, поняття громадянства, профілі основних політичних сил (Green First!), напрямки транснаціональних мега-проєктів та моделі їх фінансування. Тому прискорена віртуалізація активів — це питання найближчого часу та найвищого пріоритету.
👉

Примітка. Triple Bottom Line («потрійний останній рядок») — концепція розширеної звітності підприємства по трьох складових: не лише фінансовій, але також соціальній та екологічній.

3.9. Джокери

Окремо треба перелічити джокери, тобто малоймовірні й слабо передбачувані події, які суттєво змінюють межу між можливим і неможливим. Учасники склали наступний перелік джокерів, на які треба звернути увагу:

  • поява квантового комп’ютера;
  • вихід штучного інтелекту з-під контролю;
  • повстання дивергентів (антивакцинація, антицифровізація тощо);
  • кліматичний колапс і блекаут;
  • зменшення ролі держави в економіці та податках;
  • віртуальні активи Всесвіту (Марс та ін.);
  • поява глобального лідера;
  • транснаціональні держави;
  • Ілон Маск — президент світу;
  • глобальний конфлікт;
  • розпад ЄС;
  • нескінченний Ковід;
  • клонування;
  • нова космічна технологія;
  • конфлікт культур;
  • «китаїзація» світу;
  • трансформація техно- в біо- та психо-.

Водночас треба розуміти, що передбачити справжні джокери доволі складно, тож вищенаведені ідеї окреслюють лише простір пошуку.