4. Сценарний простір
4. Сценарний простір
4. Сценарний простір

4. Сценарний простір

4.1. Ключові розтяжки

На першій живій сесії учасники визначили 62 ключові тренди, із яких 21 означений як варіативний. За підсумками голосування про те, які з цих трендів найпотужніші та найважливіші з точки зору їхнього впливу на формування екосистеми віртуальних активів в Україні, було визначено 4, з яких один безумовний лідер, а по трьох інших проведено ще один тур голосування:

  1. Збільшення контролю над особистістю (1 тур: 20 голосів).
  2. Токенізація активів (1 тур: 13 голосів; 2 тур: 20 голосів).
  3. Децентралізація довіри (1 тур: 10 голосів; 2 тур: 16 голосів).
  4. Глобалізація (1 тур: 9 голосів, 2 тур: 11 голосів).

Важливість вказаних трендів була підтверджена експертним онлайн опитуванням, де всі вони увійшли у перелік лідерів (див. розділ 3.3). На другій живій зустрічі учасникам було запропоновано переглянути і ще раз оцінити ключові розтяжки, але їхній вибір не змінився: друга жива сесія підтвердила висновки першої.

Таким чином, «сценарну розтяжку» сформували два головні варіативні тренди — збільшення (чи зменшення) контролю над особистістю та розвиток (чи відсутність розвитку) токенізації активів. Визначені головні тренди формують сценарний простір. Для кожного зі сценаріїв експерти підібрали відповідну метафору, що відображає його зміст, а також визначили найбільш і найменш імовірні сценарії, інерційний та бажаний сценарії. Напрацювання управлінських рішень для переходу від інерційного до бажаного сценарію повинно було в підсумку стати частиною стратегії, сформованої у процесі проведення форсайту.

Людмила Кукуєту, юридичний радник Trustee Wallet
Токенізацію неможливо розглядати у відриві від законодавства про захист економічної конкуренції. Зараз в Україні є законодавство, яке зобов’язує суб’єктів отримувати дозвіл на концентрацію при певних умовах (вартість активів, оборот, становище на ринку). Це запобігає монополізації. При токенізації такі обмеження будуть відсутні. Теоретично і практично одна особа отримає можливість стати монополістом на будь-якому ринку.

Сценарний простір форсайту

Наймовірніший — «Токенізація диктатури», тренд «Контроль над особистістю» ↑ зростає, тренд «Токенізація активів» ↑ розвивається

Найбажаніший — «Цифрова Венеція / Неофеодалізм», тренд «Контроль над особистістю» ↓ спадає, тренд «Токенізація активів» ↑ розвивається

Інерційний — «1984», тренд «Контроль над особистістю» ↑ зростає, тренд «Токенізація активів» ↓ не розвивається

Малоймовірний — «Дев'яностовізація», тренд «Контроль над особистістю» ↓ спадає, тренд «Токенізація активів» ↓ не розвивається

image

4.2. Опис сценаріїв

По кожному зі сценаріїв було визначено основні характеристики, ключові події, хто виграє, хто програє, план ключових дій для суб’єкта, індикатори точок розщеплення.

Сценарій А — «Токенізація диктатури»

Найбільш імовірний (контроль над особистістю зростає, токенізація розвивається)

  • Основні характеристики: сильний контроль над особистістю; транзакції та права в цифровій формі; обмежені громадянські свободи; автоматизація податків; розвиток штучного інтелекту.
  • Ключові події: цифровізація більшої частини процесів; купівля/вивід віртуальних активів за паспортом; публічний буллінг (як у Китаї, коли перейшов вулицю на червоне світло світлофора й отримав фото свого обличчя на тролейбусі); можливі революції чи протести проти особистісних обмежень; збільшення частки тіньової економіки паралельно з ринком віртуальних активів.
  • Хто виграє: держава/регулятори, силовики, корпорації, інвестори, міжнародні організації.
  • Хто програє: споживачі/люди.
  • Що робити: щоб реалізувати такий сценарій, потрібно оцифрувати все (активи, реєстри, операції); влаштувати тотальний моніторинг; рейтингувати поведінку громадян; збільшити бюджет силовиків.
👉

Коментар. Цей сценарій дуже еклектичний у плані того, хто виграє та хто програє. Наприклад, коли говорити про споживачів, вони виграють у плані якості та швидкості надання послуг, але програють у плані особистих громадянських свобод. Подібне стосується корпорацій, бізнесу: з одного боку, вони відчуватимуть більше втручання з боку держави, з іншого — матимуть додаткові можливості, пов’язані з капіталом. Тому загалом цей сценарій неоднозначний.

Сценарій В — «Цифрова Венеція / Неофеодалізм»

Найбільш бажаний (контроль над особистістю знижується, токенізація розвивається)

  • Основні характеристики: посилення GDPR (Загального регламенту захисту даних); поява цифрових кабінетів громадян; громадяни мають право забороняти використання їхньої персональної інформації; захист персональних даних зведений в абсолют; зростає розшарування між багатими й бідними; цифровий олігархат; пожвавлення ділової активності; розвиток фондового ринку; пришвидшення руху капіталів; розвиток тіньових корпорацій, що не залежать від контролю держав; створення цифрового арбітражу, який заміняє державу, що не справляється зі своєю функцією.
  • Гравці: регулятори ринку, кіберполіція, AML, цифрові суди, бізнес (сервіс, майнери, трейдери, біржі, еквайри тощо), спекулянти.
  • Хто виграє: багаті й розумні (корпорації).
  • Хто програє: усі інші.
  • Що робити: цифровізація, створення цифрових реєстрів тощо.
  • Точка розщеплення: коли на OLX почнуть продавати токени, тоді цей сценарій стане невідворотним.
👉

Коментар. Оскільки форсайт спрямований на інтереси учасників екосистеми, то найбільш бажаним цей сценарій є саме з точки зору суб’єкта форсайту — учасників екосистеми віртуальних активів.

Максим Савич, менеджер інвестиційного відділу, головний фахівець відділу з планово-аналітичної роботи АТ «ДТЕК Одеські електромережі»
Децентралізація та збільшення ролі особи, її впливу на державу призведе до розвитку громадянського суспільства. Вже зараз спостерігається масове впровадження диджиталізації. Найбільшим кроком до розвитку цифровізації волевиявлення громадян стане проведення виборів та участь у державотворенні на базі блокчейн-технологій.

Сценарій С — «1984»

Інерційний (контроль за особистістю зростає, токенізація не розвивається)

  • Основні характеристики: глобальні закони, які будуть жорстко виконуватися на місцях, а якщо держава не справляється з цим завданням, їй відключатимуть доступ до певних глобальних благ чи накладатимуть на неї санкції.
  • Хто виграє: США або Китай залежно від того, хто буде глобальним лідером; транснаціональні корпорації.
  • Хто програє: слабші юрисдикції, інноватори.
  • Що робити: усе впирається в політичну волю, тобто чи хочемо ми ставати суб’єктом і встановлювати свої правила у себе в країні, чи продовжимо бути об’єктом.
  • Точка розщеплення: ухвалення глобальних директив (наприклад AML), які повинні виконувати всі країни; запровадження соціальних рейтингів (або для початку «санкційних списків», що обмежують можливості для певних осіб), відповідно до яких людям будуть доступні ті чи ті ресурси, активи, можливості.
👉

Коментар. Такий сценарій дуже ймовірний, бо зацікавлені сторони хочуть зберегти статус-кво й будуть чинити максимальний опір змінам.

Сценарій D «Дев’яностовізація» (в розумінні 1990-х років)

Найменш імовірний (контроль за особистістю знижується, токенізація не розвивається)

  • Основні характеристики: високий рівень свободи в особистому житті, соціальній поведінці та економічних відносинах; спосіб передачі активів такий, як зараз, або скочується в нечіткі механізми.
  • Ключові події (траєкторія руху): держава втрачає контроль за людьми; зростання тінізації економіки; зменшення довіри до держави та інших організацій; застій економіки, вартість транзакцій збільшується в часовому та грошовому вимірі.
  • Хто виграє: «сірий» бізнес, людина (більше свободи).
  • Хто програє: держава, «білий» бізнес, міжнародні інституції/інвестори, людина (менше можливостей в економіці).
  • Що робити: шукати та впроваджувати інші рішення обліку та передачі власності (альтернативи токенізації), збільшувати контроль за «сірим» бізнесом.
  • Точка розщеплення: сценарій може відбутися в різних версіях, тому можливі варіанти, наприклад, закриття Міністерства цифрової трансформації, відсутність державної стратегії цифровізації.